Компостування з використанням ефективних мікроорганізмів

Компостування - спосіб просто і екологічно отримати великі обсяги органічних добрив. Однак посушливе літо і гостра нестача вологи різко загальмували природне розкладання органіки в грунті.

Прискорити гуміфікацію органіки, швидко отримати дуже цінне органічне добриво ЕМ-компост допоможуть спеціальні мікроорганізми. Але для їх роботи потрібно створити відповідні умови.

Органіка - їжа для мікробів

Компостування - відмінний спосіб утилізувати з користю органічні відходи, які постійно накопичуються на ділянці. Це побутова біорозкладана сировина, така, як папір або картон, а також харчові відходи. Від загального обсягу відходів така сировина становить до 80%! Компостування дозволяє набагато зменшити обсяг сміття для вивезення, що дуже важливо сьогодні для турботи про екологію, і перетворити сміття в найцінніше добриво. Крім цього на ділянці завжди є багато сировини для компостування - це листя, бадилля з грядок, скошена трава і, наприклад, фруктові вижимки, що залишилися після виробництва вина і соків. Гній і послід теж відмінно підходять для компостування.

Всі матеріали для компостування можна умовно розділити на зелені і коричневі.

Зелені матеріали багаті азотом, а коричневі - бідні азотом, але в них багато органічного вуглецю.

«Зелені» матеріали, багаті азотом:

• трава
• бур'яни
• фруктові вичавки
• фрукти
• гній і послід
• харчові відходи

«Коричневі» матеріали, багаті вуглецем:

• тирса
• торф
• сухе листя
• сіно
• кора і подрібнена деревина
• картон і папір

Для того щоб компостування пройшло з максимальним збереженням цінності добрив для рослин, потрібно правильно поєднувати матеріали з різних груп. Співвідношення зеленого і коричневого повинно бути 1: 3 - 1: 5. Якщо азотистих матеріалів буде більше, білки і амінокислоти, що містяться в них, будуть розкладатися до аміаку, і випаровуватися, а компост - збіднюватися азотом. Якщо коричневих матеріалів буде більше, ніж 5/6 частин компосту, то розкладання такого матеріалу буде йти набагато повільніше, а бактерії, у результаті нестачі азоту, будуть «забирати» його з торфу або тирси. Тому такий компост теж буде бідний азотом. Звичайно, після закінчення розкладання біоматеріалів бактерії повернуть «взятий в кредит» азот назад, як і належить, з відсотками. Але станеться це дуже нескоро. Тому якщо в компості виявляється занадто багато тирси або сухого листя, потрібно обов'язково додати в нього, наприклад, добриво Курник. В крайньому випадку, можна використовувати карбамід, з розрахунку 300-500 г на кубічний метр біоматеріалів.

Різні матеріали укладають тонкими шарами в 5-10 см, і зволожують, на 100 л біомаси виливаючи 10-20 л води. Скошену траву, папір, картон потрібно укладати більш тонко, оскільки вони схильні до злежування і погано розкладаються. Їх потрібно перешаровувати гілочками або грубими стеблами.

Умови компостування

Компостування може проходити як в присутності кисню, так і без нього. Але аеробне, з киснем, компостування йде набагато швидше і більш повно. Особливо важливо це при використанні спеціальних мікроорганізмів. Для того щоб купа рясно забезпечувалася повітрям, в неї додають грубі стебла, дрібні гілочки, кору, які розпушують біоматеріал і не дають йому злежуватися. Шар гілочок потрібно укладати через кожних 25-30 см висоти компостної купи. Крім того оптимальний розмір купи - 100х100 см. Довжина її може бути довільною, але висота і ширина не повинні перевищувати метр. В цьому випадку компост добре аерується, але повільно пересихає. Якщо купа більше, то вниз компостера потрібно укладати перфоровану трубу для стоку зайвої вологи і доступу повітря.

Крім того, компостну купу корисно 1-2 рази перебити - розібрати і укласти заново.

Компостна маса повинна бути вологою. Оптимальна вологість становить 60-70% - в цьому випадку компост не закисає, але вологи бактеріям буває досить.

Оптимальна температура для компостування становить 20-25°C, але правильно, за один прийом укладена купа за рахунок діяльності бактерій сама розігрівається до температури в 60-70°C. За рахунок цього в ній гинуть насіння бур'янів і збудники патогенів. Процеси бактеріального розкладання йдуть в компості, укладеному восени, до самої зими, поки купа не промерзне. Як правило, оброблений бактеріальними ЕМ препаратами, такими, як Байкал , Органік Баланс , Доктор Робік компост повністю готовий вже в квітні.

Оскільки восени бактерії розмножуються досить повільно, щоб компост встиг розігрітися, його потрібно обов'язково обробити бактеріальними біодеструктором. Найнадійнішим і відомим з них є препарат Байкал. Компост проливають розчином Байкалу 1:50. В результаті готовий субстрат відмінно розкладається, і вже за 2-3 місяці теплої пори року готовий до використання - рослинні залишки в ньому повністю розпадаються до гумусу.

Можна також використовувати більш сучасні препарати Унікал , Доктор Робік, Джерело , які також мають високу ефективність.

У компост не можна класти жир, залишки тваринного походження, які приваблюють кішок і щурів, а також скло, метал та інші матеріали, які не розкладаються в компості, наприклад, пластик.

Правильно приготовлений компост вже навесні порадує вас якістю добрива і допоможе рости овочам, плодовим дерева і декоративним рослинам вже навесні!

Більше про компостування читайте в нашому блозі.