Консультації та замовлення за телефонами
Лохина садова любить кислий ґрунт (pH 3,8–4,8), регулярний, але помірний полив, підживлення азотом навесні і калієм восени, щорічну санітарну обрізку та мульчування на зиму. Дотримання цих умов дає стабільний урожай ягід і убезпечує кущі від вимерзання навіть у морозні зими.
Лохина садова росте лише на кислому ґрунті — оптимальний pH 3,8–4,8. На звичайному городньому ґрунті (pH 6–7) кущ хворіє і не плодоносить, навіть якщо доглядати правильно. Перевірити кислотність можна тест-смужками або в лабораторії. Якщо ґрунт лужний чи нейтральний, його підкислюють торфом, сіркою або мінеральними підкислювачами — детальніше у статті як підкислити ґрунт для лохини. Для підтримки потрібної кислотності підійде підкислювач ґрунту для лохини Siarkopol.
Лохина має поверхневу мичкувату кореневу систему і болісно реагує на пересихання ґрунту. Дорослому кущу потрібно 10–20 л води на полив: у спеку — двічі на тиждень, у прохолодну погоду досить одного разу. Найзручніший спосіб — крапельний полив або лунка з мульчею, яка утримує вологу і не дає ґрунту перегріватись. Ознака перезволоження — пожовтіння нижнього листя і застій води біля кореневої шийки; в такому разі поливи скорочують і покращують дренаж. Молодий кущ у перший рік поливають частіше.
Навесні, з початком росту пагонів, лохину підживлюють невеликою дозою фізіологічно кислого азотного добрива — сульфат амонію дають 20–30 г на кущ, розкидаючи по проекції крони. У Лісостепу перше підживлення роблять у квітні, на Поліссі — на 1–2 тижні пізніше. Органіку й карбамід у великих дозах не використовують — вони погіршують зимостійкість куща. Покроковий план весняного догляду — у статті весняний догляд за лохиною, готове збалансоване добриво — комплексне мінеральне добриво для лохини Fertis.
З кінця серпня до середини вересня азотні підживлення повністю припиняють — натомість лохині потрібен калій і фосфор, які прискорюють визрівання пагонів і підвищують зимостійкість. Підходять сульфат калію або монофосфат калію (5–7 г на 10 л, 2–3 рази з інтервалом 2 тижні). Для Степу строк можна зсунути на початок жовтня, для Полісся — завершити раніше. Докладніше — у статті осінні підгодівлі лохини.
Почервоніння листя лохини восени, після збору врожаю, — природний процес підготовки до спокою, приводу для тривоги не дає. Інша річ — почервоніння навесні або влітку на тлі млявого росту: зазвичай це ознака нестачі фосфору чи магнію або занадто лужного ґрунту, коли рослина не засвоює елементи живлення навіть при їх достатній кількості. У такому разі спершу перевіряють pH, а вже потім вносять добрива. Повний розбір причин — у статті чому у лохини червоніє листя.
Обрізку проводять щороку наприкінці зими — до розпускання бруньок, орієнтовно в лютому чи на початку березня. У перші 2–3 роки після посадки кущ лише формують, вирізаючи слабкі й спрямовані всередину пагони. З 4–5 року додають санітарну обрізку: видаляють сухі, пошкоджені морозом і старі (старші 6–8 років) гілки. Оптимальний кущ має 8–12 продуктивних пагонів. Зрізи товщі 1 см обробляють садовим варом.
Найчастіше на лохині трапляються моніліоз (усихання квіток і пагонів навесні), сіра гниль ягід у вологу погоду, плямистість листя та попелиця на молодих пагонах. Тривожні сигнали — побуріння верхівок пагонів, липкий наліт на листі, деформовані ягоди. При перших симптомах кущ обробляють фунгіцидом чи інсектицидом залежно від проблеми. Повний перелік хвороб і шкідників з фото — у статті хвороби і шкідники лохини високорослої, а якщо вже сохне листя на кущах — дивіться чому сохне листя на кущах лохини.
Після осінніх підживлень і завершення листопаду прикореневу зону мульчують кислим верховим торфом або корою хвойних порід шаром 5–7 см — це утеплює коріння і підтримує потрібну кислотність ґрунту. Молоді й неморозостійкі сорти додатково укривають агроволокном або лапником; доросла морозостійка лохина в Лісостепу й Степу зазвичай зимує без укриття, у Поліссі укриття бажане навіть для дорослих кущів.
Навесні лохину підживлюють невеликими дозами фізіологічно кислих азотних добрив — сульфатом амонію (20–30 г на кущ) або комплексним добривом для лохини. Підживлення роблять з початком росту пагонів і повторюють через 3–4 тижні, уникаючи органіки та карбаміду у великих дозах.
Лохині потрібен кислий ґрунт з pH 3,8–4,8. На нейтральному чи лужному ґрунті кущ хворіє і практично не плодоносить, тому перед посадкою і періодично після неї кислотність перевіряють тест-смужками і за потреби підкислюють торфом або спеціальними добривами.
Лохину обрізають щороку наприкінці зими, до розпускання бруньок — орієнтовно в лютому чи на початку березня. У перші роки кущ формують, з 4–5 року додають санітарну обрізку сухих і старих гілок, лишаючи 8–12 продуктивних пагонів різного віку.
Почервоніння листя восени після збору врожаю — нормальна підготовка до спокою. Почервоніння навесні чи влітку зазвичай означає нестачу фосфору або магнію, або занадто лужний ґрунт, через який рослина не засвоює елементи живлення — у такому разі спершу перевіряють pH ґрунту.
08133, Україна, Вишневе,
вул. Чорновола, 53, поверх 2