Оленка волохата. Кращі методи боротьби

Оленка волохата — жук родини бронзовок, його близькі родичі хрущі та квіткоїди. Цей жук, українська назва якого Оленка волохата, останнім часом — справжній біч наших садів.

Однак, впоратися з нею цілком реально, потрібно просто точно розуміти, коли і як боротися зі шкідником, знати його біологію. Тоді можна у всеозброєнні зустріти «татаро-монгольську» навалу Оленок і домогтися того, щоб збитки для саду були мінімальними.

Біологія і життєвий цикл шкідника

Оленка є пластинчатовусим жуком, довжиною 10-12 мм, чорного кольору, з білими плямами неправильної форми на надкрилах. Заслужену назву «волохата» обумовлено густим світлим опушенням комахи. Личинка до 25 мм, товста, слабо вигнута, мешкає у верхньому шарі ґрунту, як личинки хрущів.

Зимують жуки в ґрунті. Тому навесні з'являються дуже рано — на півдні України на початку квітня, на півночі — в кінці квітня. В цей час шкода від них мінімальна, квіткоїди живляться квітучими кульбабами та мати-й-мачухою. Однак з зацвітанням садів Оленки перелітають на них, починаючи поїдати пилок, тичинки й маточки, обгризати пелюстки квітів культурних рослин. Вона активно пошкоджує не тільки плодові та ягідні культури, а й декоративні.

Найнеприємніше — це масовість появи Оленки. Жуки живляться на квітках в денний час, з 10 ранку до 4 годин дня. У холодну погоду та на ніч ховаються в ґрунт, а в теплу — залишаються на нижній поверхні листя і квітках.

Після відцвітання садів жуки переселяються на квітучу рослинність в полях і луках.

Самки відкладають яйця в ґрунт невеликими купками, вважаючи за краще купи гною, перегною, рослинні залишки. Личинки розвиваються близько 8 тижнів, харчуючись гумусом.

Тому, на відміну від личинок хрущів, шкоди вони практично не завдають. Окуклившись і перелинявши, жук нового покоління залишається зимувати в ґрунті.

Ефективні препарати

Як видно з біології, Оленка важко уразливий шкідник. Її личинки живляться гумусом і розвиваються в полях, луках і на ділянках з бур'янами. Дорослі комахи локалізуються в саду тільки в період цвітіння, прильоту до фруктових деревах з інших ділянок. Тому, з одного боку, обробки інсектицидами потрібно проводити прямо під час появи жуків, по квітуючим деревах, а з іншого — ні в якому разі не можна використовувати інсектициди, токсичні для бджіл та інших комах запилювачів. Це унеможливлює обробку контактними пестицидами та звужує спектр системних.

Крім того безглуздо і ґрунтове внесення інсектицидів. Такі препарати діють не дуже швидко, і просто не встигають знищити Оленок, що живляться ними.

Із сучасних препаратів, здатних захистити сад, зараз використовують Прованто Вернал (Каліпсо), Кораген. Для кращого ефекту обробку варто проводити із додаванням Прилипача.

У той же час, вони вимагають обробок безпосередньо під час льоту і харчування жуків.

Контактний інсектицид, такий як Прованто Профі, можна використовувати для обробки ґрунту саду. Жуки, які ховаються в ґрунт в холодну погоду, будуть контактувати з препаратом і гинути.

Біометод, агротехніка і пастки

Допомогти знизити чисельність шкідників може обприскування дерев і ґрунту саду такими біопрепаратами, як Бітоксибацилін і Мезітропін.

Бактерії, патогенні для жуків, не зроблять швидкої дії, але порушать їх відтворення. Заражені жуки не встигнуть відкласти яйця. Кількість виживших личинок після обробки також істотно зменшується. Однак, значний ефект від таких дій можна отримати в наступному році.

Аналогічно, в наступному році допоможе обробка навколишніх ділянок з бур'янами, де Оленка буде відкладати яйця. Це потрібно робити, але це ніяк не допоможе цілком врятувати квітучий сад!

Щоб зменшити шкоду від жуків, можна використовувати їх пристрасть до синього кольору. Жуки активно летять на сині об'єкти. Тому пастки синього кольору, наприклад широкі тази або будь-яка тара застелена пакетом синього кольору, в які налитий нетовстий шар води, покритий олією будь-якого типу, відмінна ідея, якщо сад невеликий. Пастки треба розставити під рослинами зони ризику, наприклад персики, абрикоси, полуниця, тюльпани і стежити, щоб товстий шар мертвих комах не заважав їх роботі.

Таким чином, видно, що боротьба з Оленкою волохатою — цілком можлива, але вимагає комплексного підходу, використання контактних інсектицидів для обробки ґрунту, системних — для обприскування дерев, а також використання біопрепаратів і пасток.

Ефект від них буде нешвидким, але надійним. І в наступному році набігу жуків на сад не трапиться!