Фрукти без черв'яків. Як домогтися результату

Кожному хочеться пробувати фрукти без черв'яків-личинок плодожерок, самими шкідливими з яких є східна, яблунева і грушева плодожерки та личинки сливової еврітоми.

Їх літ починається при температурі вище 10º. Масовий літ плодожерок спостерігається під час цвітіння плодових культур.

Типовим варіантом, описаним в підручниках, є розвиток одного покоління плодожерки. Таким чином, боротьба з цим шкідником обмежується травнем-червнем.

Водночас, характерні для України в останні роки рання весна і спекотне літо призводять до того, що плодожерки розвиваються у двох поколіннях з політом в липні.

Розвиток гусениць відбувається 22-28 днів, і метелики другого покоління, що вийшли з коконів в середині-кінці червня, вражають зимові яблука. На півдні України можливий розвиток і третього покоління плодожерок.

Для досягнення високого ефекту в боротьбі з плодожерками необхідно провести комплекс заходів.

Про «весняну» частину цього комплексу ви можете дізнатися зі статті.

Ці заходи - обприскування інсектицидами, розвішування ловчих поясів здатні захистити літні сорти фруктів.

Шкода від плодожерок на літніх фруктах обмежується ймовірністю розкусити «черв'ячка» і підвищенням шансів на зараження плодовими гнилями, що в цілому, неприємно, але «не смертельно». На осінніх і зимових сортах яблук ураження плодів плодожерками призводить до неможливості їх зберігання.

Боротьба з плодожеркою

У серпні, коли плоди вже починають дозрівати, садівник, як правило, намагається не проводити обробок. Для поліпшення якості та кольору фруктів, збільшення кількості плодових бруньок найбільш грамотні власники дерев проводять обприскування плодових культур такими препаратами, як Світ, Сульфат калію, Монофосфат калію. Водночас кінець липня-початок серпня - той момент, коли друге покоління плодожерок може пошкодити рослини, а захисна дія препаратів, якими обробляли дерева в кінці травня, вже закінчилася.

Потрібно пам'ятати, що такі інсектициди, як Конфідор Максі, Актара, Енжіо і Каліпсо мають термін дії у 20-21 день.

Тому в кінці липня-початку серпня вкрай бажано провести повторні обробки.

Цікавим рішенням є застосування регуляторів росту комах. Це гормони членистоногих, які блокують линяння гусениць, синтез хітину або лялькування комах. Це такі препарати, як Проклейм, Матч, Люфокс.

Після обробок до споживання фруктів повинно пройти 30 днів.

Якщо не провести обробку, то в жарке сухе літо можна втратити половину врожаю яблук і груш.

В одній баковій суміші з цими препаратами можна і потрібно використовувати калійні добрива - Сульфат калію або Супер Майстер 3.11.38. Вони будуть сприяти підвищенню імунітету плодових, поліпшенню якості та збереження фруктів. Для поліпшення покриття рослин розчином препаратів обов'язково використовуйте прилипач.

Вони не потрібні, якщо в якості калійного добрива використовувати Плантафол 5.15.45.

У серпні актуальним є також використання біологічних препаратів. Найвідомішим і одним з найефективніших з них є Актофіт. Цього препарату з групи аверсектінов потрібно 4-6 мл на літр бакової суміші. Його головна перевага - оброблені Актофітом фрукти можна використовувати в їжу через 48 годин. Крім того, на відміну від більшості інших інсектицидів, Актофіт зберігає ефективність при високих температурах повітря - до 35-45 ºC.

Цікаве рішення в боротьбі з плодожерками - використання бактеріальних препаратів Бітоксибацилін, Лепідоцид, Гаупсин, Боверин.. Шкідливі для гусениць бактерії потрапляють в кишківник комах і, активізуючись там, отруюють їх продуктами своєї життєдіяльності. Гусениці та личинки жуків стають малоактивними, млявими, погано харчуються.

Дуже важливо враховувати, що вода для приготування бакової суміші повинна бути прохолодною - не тепліше 15-17 градусів, щоб спори не проросли завчасно, а обприскування потрібно проводити ввечері. Ультрафіолетові промені сонця згубні для союзних нам мікроорганізмів.

Вчасно подумавши про цю проблему, і провівши комплекс обробок сучасними препаратами, ви можете отримати урожай фруктів, вільних від ушкодженнями плодожерок, і не нашкодити собі токсичними препаратами.

Володимир Кирюшин, кандидат біологічних наук