Консультації та замовлення за телефонами
Укртелеком:
+38 (044) 229-11-60
Vodafone:
+38 (099) 408-62-62
Київстар:
Родючість ґрунту — один з найважливіших параметрів ділянки. Збереження і збільшення родючості ґрунту — одне з найбільш нагальних питань, яке доводиться вирішувати як при вирощуванні овочевих, так і плодових, декоративних рослин.
В першу чергу, родючість ґрунту зумовлено наявністю в ґрунті основних елементів живлення — азоту, фосфору і калію, і мікроелементів. Однак, вона не обмежується тільки хімічним складом.
Родючість ґрунту – це ще й структура, повітро- та вологоємність, комплекс мікроорганізмів, мікроскопічної фауни ґрунту, яка робить живлення для рослин доступним. Тільки такий ґрунт здатний забезпечити рослини всім необхідним і уможливити їх нормальну життєдіяльність.
Однак навколо родючості ґрунту створено величезний масив міфів. Насамперед це стосується такого елементу родючості як гумус.
Гумус часто плутають із компостом та перегноєм, продуктами життєдіяльності хробаків. Такі продукти під назвою біогумус та вермікомпост — можуть бути ефективними добривами, однак вони не є, власне, гумусом.
Гумус є гетерогенною системою високомолекулярних азотистих ароматичних сполук. Фактично, це один із кінцевих продуктів розпаду органічної речовини. Це мінлива система розпаду органічних сполук, у якій змінюються як проміжні продукти, так і результати цих реакцій. При цьому склад гумусу в кожному конкретному ґрунті дуже складний і різноманітний.
Перегній, який часто плутають з гумусом, являє собою гній, що добре розклався, перепрів. Компост — складний комплекс рослинних і тваринних залишків, що контрольовано перегнили.
Зрозуміло, до складу компосту та перегною входить гумус. Про те, як він утворюється, точаться суперечки вже понад сотню років. До кінця не зрозуміло, як у ґрунті утворюється гумус, і чи є він продуктом розкладання рослинних решток, чи продуктом життєдіяльності мікроорганізмів ґрунту. Гумус складається з нерозчинних у воді гумінових кислот та гумінів. Також до нього входять розчинні у воді солі гумінових кислот гумати та фульвати з меншими за розміром молекулами.
Вміст гумусу у ґрунтах змінюється від 0,5 до 15-20%. При цьому чим вище вміст гумусу, тим вище родючість ґрунту. Гумінові кислоти та гуміни не розчиняються у воді, малорухливі у ґрунті, і тому не можуть прямо засвоюватися рослинами. Однак, їх найважливіша властивість — це надання ґрунту грудкуватої структури.
Під дією гумусу мікрочастинки ґрунту формують грудочки, вона стає пухкою, повітряною та розсипчастою. Тому чорнозем, один з найбагатших гумусом ґрунтів, основою якого є, як правило, глина, завжди пухкий, насичений киснем і легко структурований.
Гумус – основа вологоємності ґрунту. Чим вище вміст гумусу, тим краще ґрунт зберігає вологу і менше потребує поливів. Це пов'язано з тим, що значна частина речовин гумусу знаходиться у формі гелів, і активно пов'язує воду, що надходить у верхній шар ґрунту, поступово віддаючи її рослинам.
Гумінові сполуки, мінералізуючись, засвоюються рослинами, повільно, пролонговано та рівномірно забезпечуючи їх збалансованим живленням. На гумусних ґрунтах рослини завжди ростуть потужними та здоровими.
Тому, очевидно, що чим вищий вміст гумусу, тим краще для рослин та ґрунту.
Їх можна вносити у вигляді порошку, гранул або розчинів, поливаючи ґрунт, так і з підживленням рослин. Крім позитивного впливу на стан ґрунту, гумати — відмінні стимулятори розвитку кореневої системи (природні біоактиватори). Водночас при листових підживленнях, рослини отримують максимальну кількість мікроелементів.
Знижується вміст гумусу при надмірній експлуатації ділянки. Якщо витрати речовин на врожай і зелену масу перевищують їх надходження в ґрунт, вміст гумусу в ґрунті швидко падає. Знижується воно при масованому використанні азотних добрив. Підживлення азотом прискорюють ріст рослин та процеси мінералізації органіки у ґрунті. Активізовані мікроорганізми пришвидшено розкладають гумус. Тому, після внесення азотних добрив, потрібно обов'язково компенсувати втрати, додаючи в ґрунт органіку, наприклад, перегній або садовий нейтральний торф.
Погіршується стан гумусу при надмірному зволоженні. Гумус – динамічна система, складові якої постійно оновлюються, розкладаються і стають доступними рослинам, та відновлюються за рахунок нової органіки. У залитих, заболочених ґрунтах формуються анаеробні умови, у яких складові гумусу перестають оновлюватися, у ґрунті накопичуються гумінові кислоти. З одного боку, це підвищує його загальний вміст, з іншого — ґрунт закислюється, і елементи живлення стають недоступними для рослин.
Проводячи систематичні, щорічні заходи щодо поліпшення ґрунту ділянки, ви запускаєте потужну систему, що самопідтримується, елементом якої є ґрунт та її мешканці, рослини ділянки, садівник, комахи та пташки, що мешкають на ділянці. Поліпшений ґрунт дає більше органіки, збільшує врожайність та покращує імунітет рослин. А вони, своєю чергою, стають джерелом органіки для покращення ґрунту. Правильний догляд призведе до того, що за кілька років навіть малородючий, кислий і важкий ґрунт може стати легким, комкуватим, живильним чорноземом.
Також читайте:
Володимир Кірюшин, кандидат біологічних наук
08133, Україна, Вишневе,
вул. Чорновола, 53, поверх 2