Консультації та замовлення за телефонами
Укртелеком:
+38 (044) 229-11-60 
Vodafone:
+38 (099) 408-62-62 
Київстар:
Борошниста роса, яка входить в кілька найбільш небезпечних захворювань рослин, не оминула й клени. Захворювання пошкоджує майже всі існуючі види кленів, та особливо вразливі до неї червонолисті форми. Поява борошнистої роси здатна зупинити їх зростання, суттєво погіршити зимостійкість, викликати повний, передчасний листопад та істотно виснажити рослину.
Особливо сильно борошниста роса розвивається в жаркі та сухі роки, при нестачі вологи в ґрунті і наявності на листках крапель води, наприклад, від роси чи поливу дощуванням.
Борошниста роса клена дуже поширена. Особливо часто вона зустрічається при порушеннях технології вирощування рослин, надлишкових підживленнях, різких коливаннях температури й вологості повітря та наявності існуючих осередків хвороби на інших рослинах. Уразливі для неї клени в стані стресу, що часто зустрічається в міських насадженнях.
Найчастіше, "спалах" борошнистої роси починається після різких коливань температури, випадання роси, холодних дощів.
Хвороба може проявлятися на всіх фазах розвитку рослин у вигляді білих борошнистих плям, які з'являються спочатку на верхньому, потім на нижньому боці листа. Потім білий наліт зникає, на його місці залишається жовта пляма. Більш уразливі для ураження борошнистою росою молоді листки та верхівки пагонів. Тому, спочатку, борошнисту росу можна зустріти саме на верхівках рослин. При сильному ураженні, нальотом покриваються все листя і стебла, які згодом жовтіють і засихають.
Відрізнити борошнисту росу від пероноспорозу — несправжньої борошнистої роси, схожого захворювання, можна, в першу чергу, по тому, що при пероноспорозі плями на листі з білим пліснявим нальотом з'являються, в першу чергу, з нижнього боку листків, а при ураженні борошнистими грибами — на верхній.
Борошниста роса — назва цілого комплексу хвороб рослин, які викликаються грибами порядку Erisiphales - ерізіфових. На кленах паразитує гриб Sawadaia bicornis або Uncinula aceris. Характерний борошнистий наліт на листках і пагонах представляє собою багатоклітинну грибницю гриба, його спороношення. На поверхні нальоту з'являються темні точки сумчастого спороношення — вони формують зимуючі стадії гриба. Важлива особливість борошнистої роси — виключно поверхневий характер грибниці. Вона не проникає глибоко в тканини рослини. Грибниця, що проникає в клітини листка, виробляє за допомогою спеціальних утворень, схожих на присоски — гаусторій і аппрессорій. Влітку поширення хвороби відбувається за допомогою конідіальних спор, що розносяться по рослині з вітром і краплями води.
Зимують сумкоспори гриба, які формуються на грибниці в кінці вегетації. Їх зимівля проходить на корі пагонів, опалому листі, рослинних рештках. При тривалих падіннях температур нижче -25-27°C грибниця гине, тому, в більш північних регіонах з такими морозами, або після морозних зим борошниста роса набагато менш проявляється на рослинах. Сучасні зими рідко бувають настільки холодними, тому краще перестрахуватися, та провести весняне та осіннє викорінююче обприскування рослин.
Як правило, борошниста роса починає розвиватися при високій температурі повітря, під час активного росту пагонів рослин. Спори борошнистої роси можуть проростати при відносній вологості повітря від 25 до 100%, але оптимальною для них є вологість в 75-90%. Ідеальною температурою для борошнистої роси є 25-28°C, хоча допустимий діапазон температур для паразита помітно ширше.
Як правило, цикл розвитку збудника від попадання спори на лист або суцвіття і до початку нового спороношення складає від 3 до 12 днів в залежності від температури. Швидше за все розвиток проходить при температурі у 20-30°C.
Цікаво, що хоча борошнисті гриби найкраще розвиваються в теплу і вологу погоду, посуха і зниження тургору рослин, зів‘яле листя, полегшують проникнення гаусторій в клітини епітелію. Тому, своєчасний полив і достатня вологість субстрату — важлива умова профілактики борошнистої роси. При дуже низькій вологості повітря розвиток хвороби припиняється.
В кінці вегетації рослин, борошнисті гриби утворюють особливі зимуючі спори. Вони частково руйнуються в ґрунті, при наявності позитивних ґрунтових мікроорганізмів.
Боротьба з борошнистою росою на клені полягає в систематичних обприскуваннях фунгіцидами, починаючи з появи зеленого конуса. В умовах, сприятливих для розвитку захворювання, обприскування проводять кожні 3-4 тижні. Надійніше всього проводити профілактичні обприскування кожні 12-14 днів, застосовуючи фунгіциди з тривалою захисною дією. На щастя препаратів проти борошнистої роси досить багато, деякі з них, наприклад: Квадрис, Скор, Магнікур Сенсейшен, Ридоміл Голд, Фундазол, Топсін-М, Топаз, Ревус Топ, Магнікур Стар та інші. Використовувати контактні фунгіциди доречно при виявленні патогену, оскільки вони здатні знищити тільки існуючу хворобу. Для цього застосовують препарати що містять мідь або сірку, такі, як мідний купорос, Чемпіон, Медян екстра, Купроксат, Гарт, Блу Бордо, Курзат, Тіовіт Джет або Мікротіол Спеціаль. Взагалі, поверхневе розташування грибниці борошнистої роси дозволяє ефективно використовувати для боротьби з нею контактних препарати.
В прохолодну погоду можна використовувати препарати Чемпіон або Гарт, а при температурі вище 20°C — Медян Екстра або Купроксат.
Після обприскування хворих кленів контактними фунгіцидами, через декілька днів варто провести повторну обробку системним препаратом, щоб захистити рослину на тривалий термін.
Додаткові обробки, наприклад, після холодних дощів, проводять, якщо рік сприятливий для розвитку хвороби — спостерігаються різкі коливання температури, часто випадає роса, йдуть холодні дощі. Краще провести профілактичну обробку, не чекаючи появи перших ознак захворювання, відразу після дощу і різкого похолодання.
Для того, щоб уникнути розвитку стійкості збудника до використовуваних препаратів, потрібно чергувати різні ефективні, по відношенню до даних грибів, препарати.
Для профілактики борошнистої роси виявилися ефективними біологічні препарати, такі як Триходерма, Фітоспорин і його аналоги, наприклад Фітохелп і Мікохелп. Біологічні препарати варто використовувати виключно з Прилипачем. Варто знати, що їх використання обмежується виключно профілактикою хвороби — створюючи "живу плівку" на листі, вони не дають спорам борошнистої роси закріпитися і прорости. При появі захворювання їх ефективність різко знижується, особливо Фітоспорина.
Крім того, виключно контактний характер таких препаратів вимагає регулярних обробок кожні 5-7 днів, для захисту нових приростів рослин і "поновлення" захисної плівки на листках після дощів.
Позитивною стороною використання біологічних препаратів є те, що вони мають дуже короткий період очікування, безпечні для людини та можуть використовуватися для лікування кленів, розташованих недалеко від плодових і овочевих культур, під час активного плодоношення рослин.
При цьому, першу обробку, на початку росту пагонів можна провести ефективними системними препаратами, а потім, регулярно обприскувати препаратами контактної дії й біопрепаратами.
Як показує практика, клени, що мають густу крону, дуже щільно посаджені та ростуть у тінистих, вологих місцях, хворіють набагато частіше.
Для поліпшення провітрювання дерев і прискорення висихання листя, після дощу або поливу, не варто допускати загущення крони та посадок.
Підвищує стійкість кленів до борошнистої роси, підживлення калійними та кальцієвими добривами, що підвищують тонус клітин рослини й зміцнюють клітинні стінки. Це ускладнює проростання живильних відростків — гаусторій гриба в клітини листа. В той самий час, клени дуже чутливі до концентрації солей в ґрунтовому розчині та погано переносять добрива, що містять хлор. Інтенсивні та масові внесення азотних добрив особливо, в нітратній формі, таких, як аміачна селітра, також, знижують стійкість дерев до борошнистої роси. Тому, рослини що хворіють або хворіли минулого року, припиняють підживлювати азотними й весняними комплексними добривами, і підживлюють їх сульфатом калію (20 г / 10 л), хелатами мікроелементів, кальцієвими добривами, такими, як Кальцієва селітра (15 г / 10 л), Гроу та Мультимікс Біо або Брексил Кальцій (15-20 г / 10 л). Добрива, що містять монокалійфосфат, при позакореневих підживленнях, крім того, негативно впливають на розвиток грибниці.
Можна, також, використовувати стимулятори імунітету рослин, наприклад — Кендал, Епін, Циркон. Відмінний варіант — препарат Кендал ТЕ. У ньому міститься до 23% міді, мікроелементи та олігосахариди, які зміцнюють клітини рослин.
Позакореневе підживлення цими добривами й стимуляторами поєднують з внесенням осінніх гранульованих добрив. Їх склад набагато краще підходить хворим рослинам, ніж склад весняних, і навіть літніх. Для цього застосовують Майстер 3.11.38, Майстер Супрім, ДСМ, Росла або Агрекол. Для підживлення по листу застосовують Плантафол 5.15.45, який поєднують в баковій суміші для обробки кленів, з більшістю фунгіцидів, крім тих, що містять мідь.
Такі підживлення допоможуть кленам впоратися з хворобою, зроблять рослини більш декоративними та істотно підвищать зимостійкість.
Системність обробок, своєчасні та правильні підживлення, полив, турбота про високий імунітет рослин — тільки такий комплекс заходів допоможе деревам успішно протистояти борошнистій росі та іншим хворобам, зберігаючи високу декоративність.
Також читайте:
Viber
Telegram
Gmail
08133, Україна, Вишневе,
вул. Чорновола, 53, поверх 2
