Графік роботи
Консультації та замовлення за телефонами
У серпні та вересні, коли городник, здавалося б, уже цілком зайнятий збиранням і переробкою врожаю, на ділянці складається рідкісне поєднання обставин. Довжина світлового дня й температурний режим наближаються до тих, що бувають у середині весни, а грядки одна за одною звільняються — після ранніх огірків, ранньої та середньостиглої капусти, картоплі, ранніх детермінантних томатів.
Придатні погодні умови плюс вільна площа дають змогу зняти з тієї самої ділянки другий, а якщо рахувати весняні «короткі» культури — то й третій урожай за сезон. Крім того, одразу після збирання врожаю варто починати готувати ґрунт до наступного сезону: посів сидератів у цей самий строк — один із ключових елементів підвищення родючості, оздоровлення ґрунту та підтримання його оптимальної структури.
Для повторного посіву підходять швидкостиглі культури з коротким вегетаційним періодом — переважно капустяні (редис, редька, пекінська капуста, рукола, листкова гірчиця), а також салат, шпинат і цибуля на зелень. Нижче — зведення сортів, які добре вдаються при серпнево-вересневому посіві.
| Культура | Сорти | Строк дозрівання | Глибина посіву | Примітка |
|---|---|---|---|---|
| Редис | Французький сніданок, Ровер F1 | 18–30 днів | 3–4 см | Коренеплоди зберігаються до грудня; попередник — гарбузові або пасльонові, не капустяні |
| Редька червона | Остергрус Роза | 25–45 днів | 3–4 см | Попередник — гарбузові або пасльонові, не капустяні |
| Редька біла | Сударушка | 35–37 днів | 3–4 см | Попередник — гарбузові або пасльонові, не капустяні |
| Пекінська капуста | Мішель, Супрін, Келих, Маноко F1 | 60–70 днів | 3–4 см | Висівати в серпні, не пізніше початку вересня; схема після проріджування 40×40 см |
| Рукола | Ерука, Рококо, Вайлд Сільветта | 20–35 днів | 3–4 см | Капустяна культура — попередник не з родини капустяних |
| Листкова гірчиця | Муштарда, Салатна суміш | 25–30 днів | 3–4 см | Капустяна культура — попередник не з родини капустяних |
| Салат | Травнева королева, Онікс, Лоло Біонда, Берлінський жовтий | 20–35 днів | 2 см | Родина айстрових; попередник — будь-яка городня культура, крім соняшнику. Головчасті сорти й ромен зав'язують головку лише після проріджування |
| Шпинат | Красень Полісся, Ель Форте, Матадор | 20–25 днів до «їстівного» стану | 2–3 см | Схема 10×20 см; витримує −3…−4 °C; попередник — пасльонові або селерові, не буряк |
| Цибуля на зелень | Штутгартер Різен, Стурон | 15–20 днів до зрізання пера | 2–3 см | Садити до кінця вересня, щоб перо встигло наростити до стійких заморозків |
Окремо: якщо забезпечити укриття, у цей самий період можна додатково отримати врожай ранньої картоплі.
Якщо ви вирішили сіяти редис, листкову гірчицю, пекінську капусту, руколу або редьку, слід врахувати три речі — саме вони визначають, буде врожай чи ні.
Капустяні культури як попередник не годяться — вони мають спільних збудників хвороб і шкідників. Натомість чудово підходять гарбузові й пасльонові.
Обов'язково потрібно внести мінеральне добриво Суперфосфат або органічне добриво Біотерра. Якщо цього не зробити, додатковий оборот культури виснажить ґрунт і його родючість знизиться.
Це найважливіше, що забезпечить гарантований урожай за умов літньої сівби. У серпні зазвичай сухо й спекотно, тож треба вжити всіх можливих заходів, аби маленька рослина була забезпечена вологою в достатній кількості. Це досягається так:
Пекінська капуста (Мішель, Супрін, Келих, Маноко F1) відносно холодостійка, любить короткий день і має невеликий вегетаційний період — тому її садять у серпні. Якщо зробити це пізніше початку вересня, рослини потраплять у тривалий період температур нижче 10 °С, сформують невелику розетку і швидко викинуть квітконос.
Зазвичай висівають замочене насіння гніздами по 8–10 штук. Пізніше, з появою перших справжніх листків, гнізда проріджують до схеми 40×40 см. Під капусту обов'язково треба внести органічне добриво.
Добрива для овочевих культур вносять за фазами розвитку рослини:
Капустяні культури чудово реагують на додавання в підживлення гумату натрію, гумату калію, а також гумату для овочів.
Якщо ви не хочете інтенсивно використовувати мінеральні добрива, але врожай усе-таки хочеться отримати більший, їх можна замінити органікою — компостами та мульчею, що розкладається, — а також внесенням у ґрунт і на рослини специфічних мікробіологічних препаратів: Ембіко, Байкал, Азотофіт. Азотофіт особливо ефективний при внесенні одночасно з посівом бобових сидератів — люпину або фацелії.
При літніх посівах капустяних культур дуже важливий момент — захист від капустяної мухи, личинки якої проїдають ходи в коренеплодах і стеблах рослин, пошкоджуючи їх. Другий літ мухи (перший припадає на травень) відбувається саме в серпні.
Муха відкладає яйця в ґрунт поблизу рослини-мішені, а личинки вже самостійно, крізь ґрунт, дістаються до об'єкта живлення. Тому принципово важливо обробити посадки до того, як до них доберуться личинки. Непогані результати показують інсектициди Конфідор Максі й Децис Профі.
Салати — друга важлива група культур для літніх посадок. Вони належать до айстрових, тому добрим попередником для них будуть практично всі городні культури, крім соняшнику. Для пізньолітнього посіву чудово підходять сорти Травнева королева, Онікс, Лоло Біонда.
Під салат бажано внести органічне добриво. Особливість літнього посіву салату полягає також у тому, що потрібно збільшити глибину висіву, пролити й замульчувати ґрунт. Оскільки салати й так висівають рядком, збільшувати норму висіву особливої потреби немає.
Свої тонкощі має вирощування ромену та головчастих салатів із великою головкою (Берлінський жовтий) — головку вони зав'язують лише в тому разі, якщо були проріджені. Зазвичай салати проріджують у фазі 2–4 справжніх листків, залишаючи рослини через 30–40 см.
Якщо ви хочете поліпшити смак головки, салат можна вибілити. Тоді листя перестає гірчити й набуває смаку, який цілком відрізняється від звичайного. Оскільки салати швидко в'януть, вибілювати їх у підвалі, як пагони спаржі, не вдається. Робити це можна просто на грядці: накрити обрані рослини ящиком або відром на 3–4 дні. За цей час листя, не отримуючи світла, знебарвлюється, а пігменти, що додають йому гіркоти, розкладаються.
Чудово вдаються осінні посадки шпинату: Красень Полісся, Ель Форте, Матадор. Шпинат належить до лободових, тому добрим попередником для нього є пасльонові й селерові культури — рання морква, картопля, томати. Не годиться як попередник буряк.
Влітку шпинат сіють замоченим насінням за схемою 10×20 см на глибину 2–3 см. Надто ранній посів призводить до стрілкування рослин. Водночас шпинат здатен постачати городнику зелень для супу, салату й рагу до самих морозів: він не боїться навіть 3–4 градусів нижче нуля, хоча й перестає рости. Тому шпинат має сенс сіяти саме у вересні — до «їстівного» стану він виростає дуже швидко, за 20–25 днів.
Одразу після збирання врожаю треба починати готувати ґрунт до наступного сезону. Посів сидератів — гірчиці білої, редьки олійної, фацелії — який здійснюють саме в цей час, є одним із важливих елементів підвищення родючості ґрунту, його оздоровлення та підтримання оптимальної структури.
Для бобових сидератів (люпин, фацелія) варто одночасно з посівом внести Азотофіт — у такому поєднанні препарат працює особливо ефективно.
Провівши додаткові посіви в серпні–вересні, ви використовуєте ділянку значно інтенсивніше: отримуєте до столу додаткові овочі, а також зберігаєте й нарощуєте родючість ґрунту. Додатковий оборот забезпечує зміну культур і розкладання кореневих виділень попередника, знімаючи так звану втому ґрунту.
Швидкостиглі культури з коротким вегетаційним періодом: редис, редьку червону і білу, пекінську капусту, руколу, листкову гірчицю, салат, шпинат і цибулю на зелень. Якщо забезпечити укриття, у цей самий період можна додатково отримати врожай ранньої картоплі.
Капустяні культури — редис, редьку, руколу, гірчицю, пекінську капусту — на 3–4 см, шпинат і цибулю на зелень — на 2–3 см, салат — на 2 см. Це глибше, ніж навесні: у серпні зазвичай сухо й спекотно, тож глибший посів — головний спосіб забезпечити молоду рослину вологою. Додатково ґрунт проливають перед посівом і мульчують тонким шаром бадилля бур'янів або компосту, а насіння висівають попередньо замоченим і наклюнутим. Для сухого насіння норму висіву збільшують у 1–2 рази.
Не годяться капустяні культури — вони мають спільних збудників хвороб і шкідників. Чудово підходять гарбузові й пасльонові.
Пекінську капусту садять у серпні, не пізніше початку вересня. Якщо зробити це пізніше, рослини потраплять у тривалий період температур нижче 10 °С, сформують невелику розетку і швидко викинуть квітконос.
У фазі 2–3 справжніх листків — азотними добривами: 40 г аміачної селітри або 30 г карбаміду на відро води, відро на 10 рослин. Через два тижні — нітроамофоскою в тій самій кількості. З початку зав'язування головки, ще через два тижні, — сульфатом калію і монофосфатом калію. Капустяні добре реагують на додавання гуматів у підживлення.
Другий літ капустяної мухи припадає саме на серпень. Муха відкладає яйця в ґрунт поблизу рослини, а личинки самостійно дістаються до коренеплодів і стебел, проїдаючи в них ходи. Тому посадки треба обробити до того, як до них доберуться личинки. Непогані результати показують Конфідор Максі та Децис Профі.
Салат вибілюють: накривають обрані рослини ящиком або відром просто на грядці на 3–4 дні. За цей час листя, не отримуючи світла, знебарвлюється, а пігменти, що додають йому гіркоти, розкладаються. У підвалі, як пагони спаржі, вибілювати салат не вдається — він швидко в'яне.
Оптимальний строк — вересень: до «їстівного» стану шпинат виростає за 20–25 днів. Надто ранній посів призводить до стрілкування. Сіють замоченим насінням за схемою 10×20 см. Шпинат не боїться навіть 3–4 градусів нижче нуля, хоча й перестає рости, тому постачає зелень до самих морозів.
Гірчицю білу, редьку олійну, фацелію. Посів сидератів одразу після збирання врожаю підвищує родючість ґрунту, оздоровлює його та підтримує оптимальну структуру. Під бобові сидерати — люпин або фацелію — варто одночасно з посівом внести Азотофіт: у такому поєднанні препарат працює особливо ефективно.
Viber
Telegram
Gmail
08133, Україна, Вишневе,
вул. Чорновола, 53, поверх 2
