Графік роботи
Консультації та замовлення за телефонами
Правильна підготовка ґрунту навесні відіграє ключову роль у створенні сприятливих умов для росту та розвитку рослин. Очищення ділянки від рослинних залишків, розпушування та внесення добрив допомагають покращити структуру ґрунту, забезпечити достатню аерацію та проникнення вологи. Крім того, регулювання кислотності ґрунту сприяє кращому засвоєнню поживних речовин кореневою системою, що особливо важливо для овочевих, плодово-ягідних та декоративних культур.
Грамотна підготовка ґрунту безпосередньо впливає на врожайність і здоров’я рослин. Видалення бур'янів та шкідників знижує ризик хвороб, а внесення органічних і мінеральних добрив забезпечує необхідні елементи живлення. Весняне розпушування покращує водопроникність і попереджає застій вологи, що запобігає загниванню коріння. Завдяки комплексному підходу рослини отримують оптимальні умови для зростання, що підвищує їхню стійкість до несприятливих факторів і сприяє отриманню багатого врожаю.
Навесні важливо ретельно очистити ділянку від залишків рослинності, які можуть стати джерелом інфекцій та місцем зимівлі шкідників. Опале листя, сухі стебла та рештки культур необхідно зібрати та компостувати або спалити, якщо вони уражені грибковими хворобами. Особливо слід звернути увагу на залишки овочевих культур (помідори, картопля, капуста), оскільки вони можуть містити збудників фітофторозу, пероноспорозу та інших захворювань.
Бур’яни є не лише конкурентами за поживні речовини, а й розсадниками хвороб та притулком для шкідників. Навесні варто видаляти особливо агресивні бур’яни, такі як пирій повзучий, осот польовий, хвощ польовий. Для боротьби з ними можна використовувати механічне прополювання або гербіциди вибіркової або суцільної дії. Ефективними препаратами проти багаторічних бур’янів на ненасаджених ділянках є Раундап, Ураган, Напалм. Як правильно вибрати гербіциди читайте в статті. Якщо потрібен екологічний метод, можна застосовувати мульчування ґрунту чорним агроволокном або товстим шаром органічної мульчі (солома, кора, скошена трава).
Пирій краще видалити до посадки основних культур, оскільки в подальшому з ним важче боротися
Навесні розпушування ґрунту є важливим агротехнічним заходом, що покращує аерацію, сприяє рівномірному прогріванню землі та активізує мікроорганізми, які відповідають за родючість. Розпушування слід проводити після сходу снігу, коли верхній шар ґрунту підсохне, але ще залишається вологим – це допомагає уникнути утворення ґрунтової кірки, яка перешкоджає доступу кисню до коріння рослин.
Глибина розпушування та перекопування землі навесні залежить від типу вирощуваних культур та особливостей їхньої кореневої системи. Це важливий агротехнічний прийом, який забезпечує рослинам достатній доступ до кисню, води та поживних речовин.
До цієї групи відносяться салат, шпинат, редиска, кріп, петрушка, рукола та зелена цибуля. Вони мають поверхневу кореневу систему, тому глибоке розпушування не потрібне. Обробку проводять на глибину 5–10 см, використовуючи сапу, ручний культиватор або граблі. Для покращення структури ґрунту можна додати вермикуліт або річковий пісок.
До середньокореневих культур належать морква, буряк, картопля, капуста, пастернак, селера. Їхня коренева система розвивається на середній глибині, тому перекопування потрібно проводити на 20–25 см (штик лопати). Для картоплі особливо важливо створити пухку та добре аеровану структуру землі, тому її часто висаджують у гребені або борозни. Морква та буряк потребують легкого ґрунту без грудок і ущільнень – перед посівом можна додати річковий пісок або перегній.
Глибококореневі культури, такі як томати, перець, баклажани, соняшник, диня, кавун та деякі багаторічники (наприклад, спаржа), мають потужну кореневу систему, яка заглиблюється на 30–35 см. Для таких рослин важливо забезпечити пухкий родючий шар ґрунту, щоб корені могли проникати глибоко та отримувати достатньо вологи та поживних речовин.
Мотокультиватором можна перекопувати грунт на глибину 25-30 см, тоді як лопатою 20-25 см
При весняному перекопуванні важливо не перевертати пласт ґрунту догори дном, оскільки це може порушити природний баланс мікроорганізмів. У верхньому шарі ґрунту живуть аеробні бактерії, які розкладають органічні речовини та збагачують землю корисними елементами. Якщо їх перемістити глибше, вони гинуть через нестачу кисню, а анаеробні мікроорганізми, що знаходяться глибше, навпаки, піднімаються на поверхню та втрачають свої функції.
Правильна структура ґрунту – один із ключових факторів успішного вирощування сільськогосподарських та декоративних культур. Важкі глинисті ґрунти часто характеризуються поганою водопроникністю та щільністю, тоді як піщані швидко втрачають вологу й поживні речовини. Покращення структури ґрунту допомагає збільшити його родючість, забезпечити оптимальний баланс вологості та доступність поживних речовин для рослин.
Глинисті ґрунти мають високу щільність, що ускладнює проникнення повітря до коріння рослин і затримує воду, провокуючи застій вологи. Це може спричинити гниття кореневої системи та зниження врожайності. У важких грунтах важко регулювати кислотність та засоленість.
Приклад погано розвинутого коріння через важкий та ущільнений грунт
Для покращення розпушення глинистого ґрунту проводять внесення органічних добрив (перегній, кокосовий субстрат, компост, кислий або нейтральний торф, перепріла тирса). Це допомагає розрихлити ґрунт і зробити його повітропроникним, а також наситити органічними речовинами та деякими мікроелементами. Для покращення дренажу рекомендується вносити річковий пісок, вермикуліт або агроперліт. Це особливо корисно для вирощування моркви, цибулі, полуниці та смородини. Посів гірчиці, люпину, вики або фацелії допомагає покращити структуру ґрунту, зробити його пухким і родючим. Більше про сидерати читайте в статті.
Внесення шару мульчі з соломи, кори або легкого компосту запобігає утворенню кірки на поверхні важкого ґрунту та підтримує його вологоємність.
Піщані ґрунти швидко прогріваються, але не утримують вологу та поживні речовини, що створює труднощі для вирощування багатьох культур. Щоб покращити піщаний ґрунт, застосовують: торф, перегній, компост або чорнозем, що допомагає зробити піщаний ґрунт більш вологозатримуючим. Наприклад, додавання компосту до ґрунту на грядках з томатами, огірками або капустою сприяє збереженню вологи та покращує структуру землі. Внесення 5-10 см глинистої землі та змішування її з піском створює більш стабільну структуру, що корисно для яблунь, груш та винограду.
На піщаних грунтах вирощування жита, конюшини або люцерни допомагає накопичувати гумус та підвищує родючість місцевого ґрунту, а покриття грядок мульчею з кори, костри або скошеної трави захищає піщаний ґрунт від пересихання та вивітрювання.
Мульчування – це один із найкращих способів підтримки оптимальної вологості ґрунту та його структури. Завдяки мульчі зменшується випаровування води, покращується аерація та знижується ризик перегріву або промерзання кореневої системи. Які матеріали застосовують для мульчування та їх переваги:
Органічна мульча (перегній, компост, торф, сіно, солома, тирса, кора дерев) допомагає зберігати вологу в ґрунті, що особливо важливо для посушливих регіонів. Запобігає росту бур'янів та ущільненню ґрунту, та поліпшує структуру ґрунту при перегниванні та насичує його поживними речовинами. Наприклад томати, перець, баклажани мульчують соломою або сіном зменшуючи випаровування вологи. Полуницю, малину та смородину - перепрілою тирсою або хвойною корою, це захистить коріння від перегріву.
Полуниця замульчована агроволокном
Неорганічна мульча (агроволокно, спанбонд, декоратевне каміння, гравій, керамзит) - захищає ґрунт від пересихання, особливо на відкритих місцинахі. Використовується для мульчування грядок із теплолюбними культурами (дині, кавуни, огірки). Допомагає підтримувати стабільну температуру ґрунту в теплицях. Посадки полуниці, огірків та кавунів застеляють чорним агроволокном, яке захищає грунт від випаровування вологи та бур'янів. Декоративні квіти та хвойні дерева відсипають гравієм або мармуровою крихтою, що дозволяє зберігати вологу та покращити естетику клумб.
Весняне коригування рівня кислотності ґрунту є важливим етапом у підготовці ділянки для посадки городніх, садових і декоративних культур. Правильний рівень рН впливає на ріст рослин, засвоєння поживних речовин та стійкість до хвороб. Якщо ґрунт надто кислий або занадто лужний, рослини не можуть повноцінно розвиватися, що знижує врожайність та декоративність насаджень. Визначити кислотність можна за допомогою спеціальних тестів або народних методів, таких як використання оцту (при взаємодії з лужним ґрунтом з’являється піна).
Для городніх культур, таких як томати, перець, капуста, огірки та цибуля, оптимальний рівень кислотності ґрунту становить 6,0–7,0. Якщо ґрунт занадто кислий (нижче 5,5), необхідно провести вапнування навесні, використовуючи доломітове борошно, гашене вапно або деревну золу. Наприклад, для білокачанної капусти та огірків високий рівень кислотності може спричинити загнивання коренів та уповільнення росту. З іншого боку, для картоплі бажаний рівень рН становить 5,0–6,0, оскільки лужний ґрунт підвищує ризик розвитку парші.
Хлороз томатів як наслідок низької кислотності грунту
Садові культури, такі як яблуні, груші, вишні та смородина, найкраще ростуть при кислотності ґрунту в межах 6,0–6,5. Якщо показник рН занадто високий, навесні можна застосувати сірку або кислий торф, які допомагають підкислити ґрунт. Наприклад, чорна смородина віддає перевагу слабокислому середовищу, тоді як малина добре росте при рН 5,5–6,5. Додавання органічних добрив, таких як компост або перепрілий гній, сприяє поступовому коригуванню кислотності та покращенню структури ґрунту.
Декоративні культури також мають різні вимоги до кислотності ґрунту. Рододендрони, азалії, верес, гортензії та хвойні рослини (наприклад, ялівець і туя) добре розвиваються у кислому середовищі з рН 4,5–5,5. Для їхнього успішного росту навесні до ґрунту додають кислий торф, хвою, сульфат амонію або сірку. Протягом літа кислотолюбні рослини додатково проливають добривами-підкислювачами пекацид, сульфат калію та монофосфат калію для підтримки кислотності. Натомість троянди, лаванда, півонії та бузок краще ростуть на слабокислих або нейтральних ґрунтах з рН 6,0–7,0, тому при надмірній кислотності рекомендується внесення доломітового борошна або крейди.
Фото рододендрону. Рододендрони потребують регулярного підкислення грунту, ідеальний рівень рН для них 4,5–5,5
Весняне коригування кислотності важливе не тільки для забезпечення комфортних умов для рослин, а й для запобігання хворобам і дефіциту мікроелементів. Наприклад, при підвищеній кислотності знижується доступність кальцію та магнію, що може спричинити слабкий розвиток кореневої системи. Перед внесенням будь-яких матеріалів варто провести аналіз ґрунту, щоб точно визначити необхідний рівень коригування та уникнути надмірного вапнування або підкислення.
Внесення органічних добрив навесні є важливим етапом підготовки ґрунту, оскільки вони збагачують його поживними речовинами, покращують структуру та сприяють розвитку корисної мікрофлори. Органічні добрива повільно розкладаються, забезпечуючи рослини поживними елементами протягом усього сезону. Вони підвищують вміст гумусу, покращують вологоутримання та роблять ґрунт більш пухким і родючим.
Перегній і компост – найпоширеніші органічні добрива, які застосовують навесні для садових і городніх культур. Перегній (перепрілий гній) містить багато азоту, що особливо корисно для картоплі, капусти, томатів і огірків. Вносять його в кількості 3–4 кг на 1 м², рівномірно розподіляючи по поверхні ґрунту та закладаючи на глибину 10–15 см. Компост, який отримують із рослинних залишків, багатий на фосфор, калій і мікроелементи. Його можна застосовувати для більшості овочів і ягідних культур у дозі 5–6 кг на 1 м².
ВАРТО ЗНАТИ! Застосування свіжого гною або неперепрілого компосту може негативно впливати на ріст і розвиток рослин через надлишок аміаку та органічних кислот, що підвищують рівень кислотності ґрунту. Такий матеріал може спричиняти опіки кореневої системи, активне розмноження патогенних мікроорганізмів і поширення бур’янів через насіння, що міститься у неперепрілому гної. Крім того, процес розкладу свіжої органіки забирає з ґрунту кисень, що може призвести до кисневого голодування коренів.
Деревний попіл – чудове калійно-фосфорне добриво, яке покращує цвітіння і плодоношення. Він містить кальцій, магній і мікроелементи, необхідні для міцного імунітету рослин. Його особливо рекомендують для томатів, перцю, капусти, картоплі, смородини, абрикосу та яблунь. Попіл рівномірно розсипають по ділянці в дозі 200 г на 1 м² або додають у лунки при посадці.
Сидерати як природне органічне добриво – це рослини (люпин, гірчиця, вика, фацелія), які висівають ранньою весною для збагачення ґрунту азотом і органікою. Деякі сидерати, такі як гірчиця мають фунгіцидні властивості. Після проростання їх закладають у ґрунт перед основною посадкою культур. Сидерати покращують структуру ґрунту, зменшують кількість бур’янів і запобігають вимиванню поживних речовин.
Фацелія — це чудовий сидерат, який покращує ґрунт, а також красива медоносна квітка
Органічні добрива на основі водоростей – це екологічний спосіб покращення ґрунту та стимулювання росту рослин. Внесення органічних добрив навесні сприяє здоровому росту садових і городніх культур, підвищує врожайність і покращує якість плодів. Екстракти водоростей (наприклад Альга 600, Мультимікс, Гроу, Аміновікс) містять природні фітогормони, амінокислоти, мінерали та мікроелементи. Вони стимулюють розвиток кореневої системи, підвищують стійкість рослин до стресових умов (засуха, заморозки) та активізують корисну мікрофлору ґрунту. Органічні добрива з водоростей застосовують у вигляді поливу грунту, а гранульовані вносять в грунт при посадці або під перекопку.
Курячий послід – одне з найконцентрованіших органічних добрив, яке містить велику кількість азоту, фосфору, калію та мікроелементів. Він особливо корисний для рослин, які потребують багато поживних речовин, таких як томати, капуста, гарбузові культури, картопля та плодові дерева. Застосовувати курячий послід слід з обережністю, оскільки він може викликати опіки кореневої системи через високий вміст аміаку. Найкраще використовувати його у вигляді настою: 1 кг посліду заливають 10 л води, настоюють 5–7 днів, а потім розбавляють водою у пропорції 1:10 перед поливом. Вносити добриво рекомендується в борозни або міжряддя, уникаючи контакту з корінням. Сухий курячий послід можна застосовувати як повільнодіюче добриво, змішуючи його з ґрунтом при посадці (50–150 г на 1 м²). Це чудовий варіант для плодових дерев, ягідних кущів і багаторічних рослин. Завдяки своєму багатому складу курячий послід не тільки підживлює рослини, а й покращує родючість ґрунту, підвищує його біологічну активність і сприяє збереженню вологи.
ВАРТО ЗНАТИ! Органічні добрива, такі як перегній, компост, курячий послід і гній, мають лужну реакцію та можуть підвищувати рівень рН ґрунту, що негативно впливає на ріст кислотолюбивих культур, таких як лохина, рододендрони, верес і журавлина. Підвищення кислотності знижує доступність заліза, магнію та інших мікроелементів, необхідних для цих рослин, що може призвести до хлорозу та уповільнення росту.
Навесні у ґрунт вносять мінеральні та комплексні добрива, які забезпечують активний ріст і розвиток рослин. Основні весняні підживлення включають азотні, фосфорні та калійні добрива, а також мікроелементи, необхідні для збалансованого живлення. Азотні добрива, такі як аміачна селітра (20-30 г/м²) і карбамід (15-25 г/м²), стимулюють ріст зелених частин рослин і активно застосовуються для городніх культур (капусти, картоплі, салату) та плодових дерев.
Фосфорні та калійні добрива вносять для зміцнення кореневої системи та підвищення стійкості рослин до несприятливих умов. Суперфосфат (30-40 г/м²) і калій сульфат (20-25 г/м²) використовують для томатів, перцю, ягідників (малина, смородина), а також плодових дерев (яблуні, груші). Комплексні добрива, такі як Росла 15.15.15 (20-30 г/м²), діамофоска (15-25 г/м²) або Фертіс (20-30 г/м²) забезпечують рослини азотом, фосфором і калієм одночасно, що сприяє їх гармонійному розвитку.
Для декоративних культур і квітів, таких як троянди, півонії, лілії, застосовують весняні підживлення мінеральними добривами з мікроелементами, що не містять хлор. Наприклад, комплексні добрива Росла, Агрікол, Осмокот або Фертіс. Це покращить цвітіння та підвищує імунітет рослин.
Чергування мінеральних і органічних добрив дозволяє підтримувати родючість ґрунту, покращує структуру та забезпечує збалансоване живлення рослин. Наприклад:
Томати - навесні застосовують перегній (5 кг на 1 м²) у поєднанні з суперфосфатом (20 г на 1 м²).
Картопля – перед посадкою вносять перегній або компост (3-4 кг на 1 м²) разом із деревною золою (200-300 г на 1 м²) для покращення структури ґрунту та підвищення вмісту калію. Додатково використовують Росла 15.15.15 (30 г на 1 м²) для збалансованого живлення.
Полуниця (суниця садова) – ранньою весною підживлюють перепрілим гноєм або компостом (2-3 кг на 1 м²), а також додають Мастер 20.20.20 (25г на 10л води) для стимулювання росту листя. Перед цвітінням рекомендується підживлення Мастер 13.40.13 (25г на 10л води) і сульфатом калію (10-15 г на 1 м²).
Капуста – при висадці розсади в лунки додають перегній (1-2 кг на лунку) разом із 15-20 г суперфосфату та 10 г калійної селітри. Через 2-3 тижні після посадки проводять азотне підживлення Мастер 20.20.20 (25г на 10л води) для посиленого росту листя.
Яблуня (плодові дерева) – навесні в пристовбурні кола вносять компост або перепрілий гній (4-5 кг на 1 м²) у поєднанні з калімагнезією (20-25 г на 1 м²) для покращення цвітіння і зав’язування плодів. Додатково використовують Мастер Супрім (25г на 10л води) для розвитку кореневої системи.
У березні важливо не тільки підживлювати ґрунт мінеральними та органічними добривами, а й використовувати мікробіологічні препарати, що сприяють відновленню родючості, активізують корисну мікрофлору та підвищують стійкість рослин до захворювань і шкідників. Крім того, застосування біофунгіцидів та біоінсектицидів забезпечує екологічно безпечний захист від грибкових інфекцій, бактерійних хвороб та комах-шкідників. Використання таких засобів покращує структуру ґрунту, сприяє кращому засвоєнню макро- та мікроелементів, зміцнює імунітет культурних рослин і знижує потребу в хімічних засобах захисту.
Серед ефективних біодобрив на основі корисних мікроорганізмів особливо популярні:
Для ґрунтового внесення застосовують спеціалізовані біологічні препарати, які покращують стан ґрунту, знищують патогенні мікроорганізми, пригнічують розвиток шкідливих грибків і бактерій, а також сприяють активному засвоєнню рослинами поживних речовин.Приклади біопрепаратів для ґрунтового внесення:
Дія гриба Metarhizium anisopliae на личинку хруща
Регулярне застосування мікробіологічних добрив, біофунгіцидів та біоінсектицидів навесні допомагає підтримувати здоров’я ґрунту, підвищує врожайність овочевих, плодових і декоративних культур, знижує ризик захворювань та пошкодження рослин шкідниками. Комплексний підхід до біозахисту та біопідживлення дозволяє зменшити використання агрохімікатів, покращити екологічний стан ділянки та забезпечити органічне землеробство.
Застосування мікоризних препаратів навесні сприяє покращенню укорінення, підвищенню стійкості рослин до стресових умов та ефективному засвоєнню поживних речовин. Препарати МікоВіт, Мікорізан, Симбіфлор активно використовуються для стимуляції кореневої системи розсади, що особливо важливо для овочевих культур, плодових дерев і декоративних рослин. МікоХелп, Радіфарм забезпечують швидкий розвиток коріння, що сприяє кращій адаптації рослин після пересадки та підвищенню врожайності.
Комплексне внесення мікоризних препаратів, мікробіологічних добрив і біозахисту у березні допомагає рослинам зміцнити імунну систему, забезпечує активний ріст і розвиток, підвищує їхню стійкість до захворювань та несприятливих погодних умов. Це екологічно безпечний підхід, що дозволяє отримати здоровий урожай без застосування хімічних стимуляторів і пестицидів.
Для покращення дренажу на важких ґрунтах застосовують різні методи, зокрема внесення розпушувачів, органічних і мінеральних добавок, а також облаштування піднятих грядок. Використання річкового піску, агроперліту, вермікуліту, торфу та компосту допомагає покращити структуру ґрунту та збільшити його водопроникність. Ефективним способом є закладання дренажного шару з керамзиту, гравію або битої цегли, що запобігає застою води та загниванню кореневої системи.
Також важливо створювати борозни та дренажні канави між рядами для відведення зайвої вологи, особливо на ділянках із високим рівнем ґрунтових вод. Використання піднятих грядок висотою 20-30 см значно покращує аерацію коріння та сприяє швидшому прогріванню ґрунту навесні. Мульчування поверхні грядок органічними матеріалами, такими як солома, тирса або компост, допомагає підтримувати оптимальний баланс вологості та запобігає утворенню ґрунтової кірки.
Грядки формують залежно від вимог конкретних культур до вологості, повітропроникності та поживності ґрунту. Для вологолюбних рослин, таких як капуста, селера, салат, найкраще підходять глибокі грядки, які добре утримують вологу. Коренеплоди, такі як морква, буряк і редька, краще ростуть на легких пухких ґрунтах із додаванням піску та органічних добрив.
Томати, перець і баклажани потребують високих грядок, які добре прогріваються і забезпечують ефективний дренаж. Для полуниці, динь і кавунів створюють підняті грядки, які зменшують ризик загнивання коренів та забезпечують рівномірне прогрівання ґрунту. Мульчування, регулярне розпушування та використання біопрепаратів сприяють покращенню родючості та зменшенню ризику захворювань у рослин.
Одним із ефективних способів є використання агроволокна, яке укриває ґрунт і створює теплову ізоляцію. Агроволокно пропускає світло і воду, але водночас зберігає тепло в нічний час, коли температура падає. Це дозволяє захистити кореневу систему рослин від пошкоджень і сприяє їхньому швидкому росту після заморозків. Важливо правильно вибирати товщину і тип агроволокна в залежності від специфіки клімату і потреб культур.
Іншим природним методом є мульчування, яке також допомагає зберегти тепло в ґрунті. Використання органічних матеріалів, таких як солома, скошена трава або листя, укриває поверхню ґрунту і створює бар'єр, що зменшує втрату тепла. Мульча також запобігає утворенню тріщин в ґрунті через заморозки, зберігаючи вологу та підтримуючи стабільну температуру. Крім того, мульчування покращує структуру ґрунту, забезпечуючи більш сприятливі умови для розвитку кореневої системи.
Підготовка ґрунту навесні — це важливий етап для досягнення високого врожаю. Правильне розпушування, внесення органічних та мінеральних добрив, а також дотримання оптимального рівня вологості забезпечать рослинам належний старт для розвитку. Особливу увагу варто приділяти боротьбі з бур'янами та шкідниками, що можуть впливати на стан ґрунту та здоров’я рослин. Використання природних методів захисту та органічних матеріалів допомагає зберегти родючість ґрунту та підтримує екологічний баланс. Відповідальна та своєчасна підготовка ґрунту стане запорукою багатого і здорового врожаю.
Автор: Тетяна Бондаренко,
провідний фахівець агро-супермаркету «Літо»
Також читайте:
Viber
Telegram
Gmail
08133, Україна, Вишневе,
вул. Чорновола, 53, поверх 2
